Укр Eng

Власнi сторiнки
КУРАС ╤ван Федорович
3.10.1939 — 16.10.2005
Орган╕затор ╕ перший директор
╤нституту пол╕тичних ╕ етнонац╕ональних досл╕джень НАН Укра╖ни,
академ╕к НАН Укра╖ни

╤ван Федорович Курас народився 3 жовтня 1939 року в с. Немир╕вське Балтського району Одесько╖ област╕. Навчався в Немир╕вськ╕й семир╕чн╕й ╕ Перелетськ╕й середн╕й школ╕, пот╕м на ╕сторичному факультет╕ Одеського державного ун╕верситету ╕м. ╤.╤.Мечн╕кова. П╕сля зак╕нчення з в╕дзнакою ун╕верситету працював науковим сп╕вроб╕тником К╕ровоградського партарх╕ву, водночас викладаючи у К╕ровоградському ф╕л╕ал╕ Харк╕вського пол╕техн╕чного ╕нституту. У 1964 р. поступив до асп╕рантури Ки╖вського державного ун╕верситету, п╕дготував ╕ захистив кандидатську дисертац╕ю з проблем нац╕онально-визвольного руху в Укра╖н╕ початку ХХ стол╕ття. Високий р╕вень ц╕╓╖ прац╕ засв╕дчив вих╕д у св╕т монограф╕╖ молодого вченого у 1971 роц╕.

З 1983 р. ╤ван Федорович зосередився на робот╕ в ╤нститут╕ ╕стор╕╖ парт╕╖, об╕ймав посади заступника директора - спочатку по партарх╕ву, а дещо п╕зн╕ше - з науково╖ роботи. П╕д його кер╕вництвом в ╕нститут╕, який багато хто продовжував розглядати як твердиню догматичних п╕дход╕в, поступово сформувалася новаторська досл╕дницька школа, яка бачила сво╓ головне завдання у переосмисленн╕ застиглих ╕сторико-парт╕йних канон╕в. Заступник директора виявив неабиякий хист до археограф╕╖; п╕д його кер╕вництвом було видано корпус варт╕сних документальних та дов╕дкових видань, присвячених переважно буремним 1917-1920 рокам. Можна впевнено твердити, що ╕стор╕я укра╖нсько╖ нац╕онально╖ революц╕╖ початку стол╕ття п╕сля здобуття незалежност╕ була написана у так╕ стисл╕ строки ╕ на такому сол╕дному р╕вн╕ саме тому, що ще у 80-х рр. було п╕днято в╕дпов╕дний пласт документ╕в, п╕дготовлено потр╕бн╕ кадри.

На цей час ╤.Ф.Курас був вже визнаним в республ╕ц╕ ╕ поза ╖╖ межами орган╕затором науки. З березня 1988 року в╕н сполучав роботу в ╕нститут╕ з обов'язками академ╕ка-секретаря в╕дд╕лення ╕стор╕╖, ф╕лософ╕╖ та права Академ╕╖ Наук Укра╖ни. Не полишав ╕ викладацько╖ роботи, читав навчальн╕ курси ╕ спецкурси у Ки╖вському ун╕верситет╕ та ╤нститут╕ п╕двищення квал╕ф╕кац╕╖ викладач╕в сусп╕льних наук. Був членом редколег╕╖ "Укра╖нського ╕сторичного журналу" та ╕нших пер╕одичних видань. Тому ясно бачив "больов╕ точки" тогочасного сусп╕льствознавства, ще не подолану його в╕д╕рван╕сть в╕д проблем, що ╖х висувало життя. Особливо непоко╖в його стан розробки проблем нац╕ональних в╕дносин ╕ траг╕чний розрив м╕ж теор╕╓ю ╕ практикою, що виявився у ц╕й сфер╕.

Треба в╕ддати належне ╤.Ф.Курасу: задовго до розпаду СРСР в╕н порушував перед кер╕вництвом республ╕ки питання про необх╕дн╕сть орган╕зац╕╖ досл╕джень нац╕ональних в╕дносин. Справа гальмувалася не лише в╕дсутн╕стю пол╕тично╖ вол╕, але й суто матер╕альними причинами — браком прим╕щення, кошт╕в ╕ т.╕н. ╤ван Федорович ╕н╕ц╕ював створення в ╤нститут╕ ╕стор╕╖ парт╕╖ сектора ╕стор╕╖, теор╕╖ ╕ практики м╕жнац╕ональних в╕дносин, повол╕ створював в╕дпов╕дну наукову школу. Це дало змогу створити центр досл╕дження етнонац╕ональних процес╕в одразу ж п╕сля здобуття Укра╖ною незалежност╕. Ним став ╤нститут нац╕ональних в╕дносин ╕ пол╕толог╕╖ (нин╕ ╤нститут пол╕тичних ╕ етнонац╕ональних досл╕джень), який веде св╕й родов╕д в╕д грудня 1991 року. В систем╕ Академ╕╖ Наук Укра╖ни нарешт╕ з'явився центр розробки теор╕╖ пол╕тики з акцентом на досл╕дженн╕ м╕жетн╕чних, м╕жрег╕ональних, м╕жконфес╕йних в╕дносин — саме тих, в╕д яких залежать злагода ╕ громадянський мир у сусп╕льств╕. Директором ново╖ науково╖ установи став ╤.Ф.Курас.

Багато в чому завдяки ╤.Ф.Курасу науков╕ досл╕дження ╕нституту т╕сно повязан╕ з пол╕тичною практикою. У 1994 роц╕ ╤ван Федорович був призначий В╕це-прем'╓р-м╕н╕стром Укра╖ни. Близько трьох рок╕в у його в╕данн╕ перебувала вся гуман╕тарна сфера держави. Про величезний обсяг проведено╖ роботи у скрутний час, коли системна криза охопила й духовну сферу, коли пост╕йно зменшувалися бюджетн╕ асигнування на науку, культуру, охорону здоров'я, читач може д╕знатися ╕з недавно видано╖ книги ╤.Ф.Кураса "Етнопол╕тика: ╕стор╕я ╕ сучасн╕сть".

Упродовж останнього п'ятир╕ччя ╤.Ф. Курас працював на високих постах, як╕ вимагали великих знань ╕ досв╕ду, максимально╖ концентрац╕╖ енерг╕╖, витривалост╕ й працездатност╕. В╕н очолював Республ╕канську ком╕с╕ю у справах депортованих народ╕в Криму, Ком╕с╕ю у справах неповнол╕тн╕х, Державну ком╕с╕ю з питань реорган╕зац╕╖ у галуз╕ науки. З 1996 р. — член Ради з питань науки та науково-техн╕чно╖ пол╕тики при Президентов╕ Укра╖ни, з 1997 — член Ком╕с╕╖ з Державних нагород Укра╖ни при Президентов╕ Укра╖ни, у 1998-1999 роках входив до складу Координац╕йно╖ ради з питань внутр╕шньо╖ пол╕тики при Президентов╕ Укра╖ни, пот╕м — був радником Президента Укра╖ни, викону╓ обов'язки заступника голови Громадсько╖ Ради експерт╕в ╕з внутр╕шньопол╕тичних питань при Президентов╕ Укра╖ни, очолю╓ Секц╕ю соц╕альних ╕ економ╕чних наук Ком╕тету з державних прем╕й Укра╖ни в галуз╕ науки ╕ техн╕ки. У 2002 р. його обрано народним депутатом Укра╖ни.

Заслуги ╤.Ф.Кураса як пол╕тика, вченого, державного ╕ громадського д╕яча високо оц╕нен╕ в Укра╖н╕ ╕ у св╕т╕. У 1998 р. йому було присво╓но звання Заслуженого д╕яча науки ╕ техн╕ки Укра╖ни. У 1999 роц╕ ╤.Ф.Курас став Лауреатом державно╖ прем╕╖ Укра╖ни в галуз╕ науки ╕ техн╕ки. Нагороджений орденом Дружби народ╕в, орденом "Великий хрест" (1997 р., ╤тал╕я), орденом князя Гедим╕наса IV ст. (1998 р., Литва), орденом Ярослава Мудрого V ст.

При п╕дготовц╕ б╕ограф╕╖ використано матер╕али
Нац╕онально╖ б╕бл╕отеки Укра╖ни ╕мен╕ В.╤. Вернадського




Повернутися до розд╕л╕в "Власнi сторiнки"

Повернутися до розд╕л╕в "Про Орден"