Укр Eng

Власнi сторiнки
КОНДРАТЬ╢В Ярослав Юр╕йович

1948-2005

Кондрать╓в Ярослав Юр╕йович народився 15 липня 1948 р. у м. Стрий Льв╕всько╖ обл. 1980 р. зак╕нчив юридичний факультет Льв╕вського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ ╤вана Франка. У 1968—1970 рр. — служба у Збройних силах.

П╕сля зак╕нчення 1967 р. Льв╕вського техн╕куму зал╕зничного транспорту працював у проектно-досл╕дних ╕нститутах Одесько-Кишин╕всько╖ та Льв╕всько╖ зал╕зниць. Колектив останньо╖ 1971 р. рекомендував його на навчання до Льв╕всько╖ спец╕ально╖ середньо╖ школи м╕л╕ц╕╖ МВС СРСР, п╕сля зак╕нчення яко╖ пройшов шлях в╕д лейтенанта до генерал-полковника.

Упродовж 1973—1990 рр. працював у служб╕ карного розшуку, спочатку на Льв╕вщин╕ в УВС област╕ на посадах ╕нспектора, старшого ╕нспектора в╕дд╕лу (1977), начальника в╕дд╕лення (1979), заступника начальника в╕дд╕лу, начальника в╕дд╕лу УКР (1980), пот╕м в УВС м. Ки╓ва — начальником в╕дд╕лу УКР (1983), заступником начальника УКР (1985) та в апарат╕ МВС УРСР — заступником начальника, а згодом ╕ начальником УКР.

У 1986 та 1989 рр. брав участь у л╕кв╕дац╕╖ насл╕дк╕в авар╕╖ на Чорнобильськ╕й А╢С.

З 1990 до 1994 р. — депутат Верховно╖ Ради Укра╖ни, Голова пост╕йно╖ Ком╕с╕╖ Верховно╖ Ради Укра╖ни з питань правопорядку та боротьби з╕ злочинн╕стю, член Презид╕╖ Верховно╖ Ради Укра╖ни.

В╕д кв╕тня 1993 до кв╕тня 1994 р. — начальник Нац╕онального Центрального бюро ╤нтерполу.

З кв╕тня 1994 р. — ректор Укра╖нсько╖ академ╕╖ внутр╕шн╕х справ, а з с╕чня 1997 р. — Нац╕онально╖ академ╕╖ внутр╕шн╕х справ Укра╖ни (з 2003 р. — член колег╕╖ МВС Укра╖ни).

Кер╕вник М╕жв╕домчого науково-досл╕дного центру, член Ком╕тету по Державних прем╕ях Укра╖ни у галуз╕ науки ╕ техн╕ки, член Правл╕ння крим╕нолог╕чно╖ асоц╕ац╕╖ Укра╖ни, Президент Укра╖нсько╖ секц╕╖ М╕жнародно╖ пол╕цейсько╖ Асоц╕ац╕╖.

Лауреат прем╕╖ ╕мен╕ Ярослава Мудрого. Автор багатьох наукових праць: монограф╕й, п╕дручник╕в, навчально-методичних пос╕бник╕в, дов╕дкових видань та статей у галузях юридично╖ психолог╕╖, крим╕нолог╕╖, оперативно-розшуково╖ д╕яльност╕, сл╕дчо╖ практики, крим╕нал╕стичних експертних досл╕джень тощо.

Нагороджений медалями „За в╕йськову доблесть”, „За трудову в╕дзнаку”, „Ветеран прац╕”, а також багатьма юв╕лейними медалями. В╕дзначений Почесними грамотами Верховно╖ Ради та Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни.

Нагороджений в╕дзнаками МВС: „Почесний прац╕вник МВС Укра╖ни”, „Хрест Слави”, „Закон ╕ честь”, „Лицарю звитяги”, „Почесний знак МВС”; ╕ншими в╕домчими нагрудними знаками ╕ медалями. Лауреат прем╕й МВС „За м╕жнародне сп╕вроб╕тництво у правоохоронн╕й д╕яльност╕”, „За розвиток науки, техн╕ки та осв╕ти” I ╕ II ступен╕в.

Неодноразово в╕дзначався почесними званнями, юв╕лейними медалями ╕ знаками ╕нших державних установ та в╕домств, орденами ╕ почесними знаками громадських орган╕зац╕й та церков.

Ма╓ м╕жнародн╕ нагороди: в╕дзнаку Президента Груз╕╖ — орден Чест╕; медал╕ МВС Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ та МВС Молдови; медаль Союзу ветеран╕в Паризько╖ Префектури пол╕ц╕╖ III ступеня.

*У  2005 роц╕ Нац╕ональна академ╕я внутр╕шн╕х справ Укра╖ни була перейменована у Ки╖вський нац╕ональний ун╕верситет внутр╕шн╕х справ.




Повернутися до розд╕л╕в "Власнi сторiнки"

Повернутися до розд╕л╕в "Про Орден"