Укр Eng

Д╕яльн╕сть Ордену та його Кавалер╕в

Богдан Гаврилишин представив глобальний проект 'Молодь зм╕ню╓ Укра╖ну'

Всесв╕тньо в╕домий економ╕ст, громадський д╕яч ╕ меценат, укра╖нець з╕ св╕товим ╕м’ям, член ╤н╕ц╕ативно╖ групи «Першого грудня» Богдан Гаврилишин — завжди бажаний г╕сть у редакц╕╖ «Дня». Його називають нескореним оптим╕стом та мр╕йником. Ут╕м, легких шлях╕в пан Гаврилишин не шука╓, як ╕ не в╕рить швидким рецептам л╕кування кра╖ни. В╕н не плека╓ особливих «листопадових спод╕вань» щодо Угоди про асоц╕ац╕ю з ╢С. Не надто вт╕шним ╓ його прогноз ╕ на найближч╕ десять рок╕в. Проте у «День» Богдан Дмитрович зав╕тав з╕ сво╓ю незм╕нною св╕тлою усм╕шкою, вогниками в очах та новим глобальним проектом... Не маючи сумн╕ву щодо неспроможност╕ нин╕шньо╖ влади й опозиц╕╖ вивести державу на ╓вропейський р╕вень, як ╕ ран╕ше, в╕н поклада╓ неабияк╕ над╕╖ на молоде покол╕ння ╕ готу╓ його до «наступу» на Верховну Раду. Як ут╕люватимуться вс╕ ц╕ плани, матимемо змогу стежити, в тому числ╕, ╕ з╕ шпальт «Дня».

— Богдане Дмитровичу, ваш проект «Молодь зм╕ню╓ Укра╖ну» вже стартував. Розкаж╕ть про нього та про перш╕ результати...

— Почну з того, що в Укра╖ни ╓ феноменальний потенц╕ал: по-перше, енергетичний, який може зв╕льнити нас ╕з газового полону Рос╕╖, по-друге, колосальний людський кап╕тал. Я можу пор╕вняти з ╕ншими кра╖нами ╕ сказати, що з-пом╕ж укра╖нц╕в ╓ дуже багато талановитих та осв╕чених людей.

Т╕, що нин╕ ╓ при влад╕ ╕ в опозиц╕╖, не зможуть як╕сно зм╕нити державу. Це завдання молод╕. За мо╖ми даними, 50% молодих людей хот╕ли ви╖хати з Укра╖ни, але я знаю також, що хай не ╕нш╕ 50%, а можливо, третина з них, уже вир╕шили залишитися ╕ зробити щось для р╕дно╖ кра╖ни. Це досить велика к╕льк╕сть. Однак вони не знають, як, ╕ не в╕рять, що можуть щось зм╕нити. Тому ╖м треба було б вказати на певн╕ ор╕╓нтири.

Проект «Молодь зм╕ню╓ Укра╖ну» передбача╓ наступне. Формують групи з 5—7 ос╕б, як╕ мають знання та зац╕кавлення у р╕зних галузях. Серед них мають бути знавц╕ юриспруденц╕╖, економ╕ки, соц╕олог╕╖, пол╕толог╕╖, еколог╕╖ тощо. Ц╕ групи вивчають к╕лька кра╖н, як╕ в╕дпов╕дають чотирьом основним, на мою думку, критер╕ям: повна пол╕тична свобода, певний р╕вень економ╕чного добробуту у всього населення, соц╕альна справедлив╕сть, симб╕отичне сп╕вжиття з природою на противагу експлуатац╕╖, руйнац╕╖, засм╕ченню. Таких держав у св╕т╕ дуже мало, ╕ ще менше тих, в╕д яких ми можемо чогось навчитися. Я вважаю, що це Швейцар╕я, Норвег╕я, Швец╕я, Австр╕я, Н╕меччина та Польща. Остання обрана тому, що для нас дуже важливим ╓ ╖хн╕й досв╕д «шоково╖ терап╕╖» ╕ трансформац╕╖ думок та ╕дей (згадаймо рух «Сол╕дарн╕сть»). А ще Польща дуже позитивно ставиться до Укра╖ни: тягне, як може... ╤ там навчаються близько 10 тисяч укра╖нських студент╕в.

Отже, групи вивчають устр╕й ╕ досв╕д зазначених кра╖н ╕з ус╕х можливих джерел — через ╤нтернет, посольства цих держав тощо. Пот╕м молодь ╖де до цих кра╖н на 7—10 дн╕в. Нещодавно Лариса ╤вшина слушно заявила, що ми ма╓мо використовувати ус╕ можлив╕ канали комун╕кац╕╖ — ╕ «Тв╕тер», ╕ «Фейсбук», але не забувати й про живе сп╕лкування. Справд╕, щоб зрозум╕ти якусь кра╖ну, мало про не╖ багато знати, необх╕дно ╖╖ в╕дчути. Тому учасники програми живуть в тих кра╖нах ╕ спостер╕гають, якими ╓ складов╕ ефективност╕ держав, як╕ ми можемо застосувати на даному етап╕ у нас.

Одна група вже повернулася з Австр╕╖ й анал╕зу╓ сво╖ враження. Наступним етапом ╓ повторна по╖здка з в╕дв╕дуванням м╕ських та с╕льських рад, ╕нших орган╕в. Так вони проходять стажування протягом приблизно року. Важливо, що все це в╕дбува╓ться в групах. Бо я вважаю, що нам не треба вишколювати л╕дер╕в (хоча це практикують зараз довол╕ активно). Л╕дер повинен виникати. А в нас дуже багато л╕дер╕в, в╕д цього й проблема отаманщини...

— ╤ все ж таки як це буде на практиц╕? Адже чиновники, як╕ попри все тримаються за сво╖ посади, навряд чи матимуть бажання ╕ волю поступитися сво╖ми теплими м╕сцями вихованцям вашо╖ «школи»...

— Люди, як╕ пройдуть це навчання у групах, зрештою, п╕дуть критичною масою до Верховно╖ Ради. Вони створять парт╕ю широкого спектру або к╕лька парт╕й. Це ц╕лком реально, якщо подивитися, що сталося в березн╕ 1990 року. 25 з гаком депутат╕в були колишн╕ми пол╕тв’язнями. Це письменники, поети — мр╕йники. Вони не були реал╕стами, вони були ╕деал╕стами. ╤ в них була ясна в╕з╕я незалежно╖ Укра╖ни...

— Як давно д╕╓ проект «Молодь зм╕ню╓ владу», ╕ ск╕льки людей до нього вже долучилося? Як в╕дбува╓ться в╕дб╕р учасник╕в та формування груп?

— Створення груп почалося ш╕сть м╕сяц╕в тому. К╕лька — вже працюють, одна з них завершила перший цикл. Отже, зерна пос╕яно.

У формуванн╕ груп, щоб вони були ефективними, важлива особлива «х╕м╕я». Ми можемо в╕дбирати найкращих людей, але чи будуть сп╕впрацювати вони разом — це вже ╕нше питання. Тому краще, щоб це було певною м╕рою спонтанно...

Коли я зустр╕чаюсь з╕ студентами, то не вчу, як правильно себе вести в певних ситуац╕ях, а лише розпов╕даю про десять урок╕в з╕ свого життя. Вони подан╕ у мо╖й книжц╕ «Залишаюсь укра╖нцем». Перший урок життя: в╕д того, що ми щось да╓мо, отриму╓мо б╕льше задоволення. Не варто лише споживати чи збер╕гати для себе. Я не в╕рю, а знаю, що кожна людина, якщо справд╕ дозволить соб╕ буйно мр╕яти, а пот╕м зосередиться на методах реал╕зац╕╖ мр╕╖ — може зробити майже все. Бо як не зна╓, як це зробити, — навчиться.

— Хочеться почути також вашу думку щодо актуальних питань порядку денного в держав╕. Як╕ ваш╕ прогнози щодо листопадового сам╕ту Укра╖на—╢С? Чи може бути п╕дписана Угода про асоц╕ац╕ю восени? ╤ чи варто ╖╖ п╕дписувати за нин╕шньо╖ ситуац╕╖ в кра╖н╕?

— ╢вропейський Союз поставив к╕лька умов Укра╖н╕, як╕ вона повинна виконати до травня м╕сяця. Якщо ╖х виконати, теоретично, М╕жнародний валютний фонд додав би кра╖н╕ траншу ╕ перспективи були б оптим╕стичними. Однак я не думаю, що Укра╖на це зможе зробити. Тому дуже сумн╕ваюся, що буде п╕дписано Угоду про асоц╕ац╕ю. Нин╕ очевидно, що ╢вропа хоче цього договору, вона розум╕╓ важлив╕сть Укра╖ни. Проте вона не може цього зробити без виконання Укра╖ною взятих на себе зобов’язань, зокрема ╕ щодо пол╕тичних в’язн╕в... А взагал╕ мен╕ складно прогнозувати на так╕ коротк╕ терм╕ни. Легше говорити, що буде за 10 рок╕в.

— Добре, тод╕ скаж╕ть, за десять рок╕в Укра╖на стане повноц╕нним членом ╢С?

— Н╕, нав╕ть через десять рок╕в ми не будемо в ╢С. Але для мене не так важливо, щоб Укра╖на вступила в ╢С, як квал╕ф╕кац╕я бути г╕дними ╢вропейського Союзу. Потр╕бно пройти непростий шлях трансформац╕╖. А пот╕м ми б подумали, чи варто входити в ╢С. Звичайно, членство НАТО з точки зору зовн╕шньо╖ безпеки було б доречним. Але сам ╢С тепер перебува╓ у серйозн╕й криз╕. Я б не радив Укра╖н╕ вступати в ╢С, передовс╕м тому, що там недолуга система управл╕ння. Найважлив╕ш╕ р╕шення мають бути ухвален╕ одноголосно ус╕ма 27 м╕н╕страми закордонних справ кра╖н-член╕в. Також у ╢вроп╕ сьогодн╕ вистача╓ сво╖х проблем. ╥м потр╕бно виробити д╕йсно сп╕льну зовн╕шню пол╕тику. Дуже багато людей у ╢С почуваються задалеко в╕д Брюсселю. Вони не в╕дчувають себе щирими членами об’╓днання, адже знають, що за них все вир╕шують бюрократи. Набагато важлив╕ше Укра╖н╕ р╕внятися на так зван╕ «копенгагенськ╕ критер╕╖». Це справд╕ важливо.

— Чи реальною, на ваш погляд, ╓ загроза застосування до укра╖нських чиновник╕в в╕дпов╕дника «списку Магн╕тського»?

— Санкц╕й в╕д ╢С чи Америки поки що не варто оч╕кувати. Ситуац╕я така: у ╢С розум╕ють, що Укра╖на повинна бути частиною об’╓днано╖ ╢вропи. Водночас вони не можуть заплющувати очей на наявн╕ проблеми. Зараз достатньо причин, як╕ спонукають до введення санкц╕й, наприклад, що було зроблено проти Б╕лорус╕. Але кер╕вники ╢С хочуть зберегти д╕алог з Укра╖ною.

— Опозиц╕я оголосила «народне повстання». Як ви гада╓те, чи не мали б опозиц╕йн╕ сили зараз продемонструвати конструктивну позиц╕ю ╕ допомогти парт╕╖ влади?

— Звичайно, в обох таборах ╓ хорош╕ пол╕тики, квал╕ф╕кован╕ експерти, але м╕ж ними нема╓ конструктиву. ╢ проекти р╕шень, на яких сьогодн╕ не можна спекулювати, ╖х потр╕бно приймати. Якби ця опозиц╕я думала про майбутн╓ кра╖ни, а не про нарощування рейтинг╕в, то вона б не лише критикувала роботу влади (якщо влада справд╕ робить щось погане), а й пропонувала сво╖, альтернативн╕, шляхи вир╕шення проблем. Ут╕м, радити щось депутатам — безглуздо. Вони н╕кого не слухають ╕ наш╕ поради не сприймають. Проблема у тому, що н╕ у влад╕, н╕ в опозиц╕╖ я не бачу справд╕ ╕деолог╕чних парт╕й з конкретними планами д╕й. Натом╕сть ╓ лише виборч╕ програми, ╕ншими словами — порожн╕ об╕цянки. Тому ╓ питання до влади, але й нема╓ корист╕ в╕д опозиц╕╖.

— Останн╕м часом з╕ сторони Рос╕╖ актив╕зувався пропагандистський напад на Укра╖ну, зокрема на рос╕йських державних каналах дають поради Укра╖н╕ не вступати в ╢С, а Тараса Шевченка називають «другорядним» поетом з «фашистськими» поглядами. Як Укра╖на повинна не це реагувати?

— Це неприйнятна пол╕тика сус╕дства. Зараз Рос╕я не прихову╓ сво╖х амб╕ц╕й п╕дкорити Укра╖ну. Вона фактично мр╕╓ бачити Укра╖ну у майбутньому одн╕╓ю з╕ сво╖х губерн╕й. Цей план ╕сну╓ ще з 1990-х рок╕в. Коли деяк╕ люди розум╕ли, що СРСР розпадеться, вони вже тод╕ думали, як швидко загарбати Укра╖ну. Сьогодн╕ Рос╕я поводиться особливо нахабно, в╕дкрито називаючи укра╖нц╕в дурними малоросами. Багато людей в Укра╖н╕, на жаль, нормально сприймають нав’язану ╖м «другорядн╕сть». Якось у Румун╕╖ я зустр╕в людей, що говорили слов’янською мовою. Я п╕д╕йшов до них ╕ запитав: «Зв╕дки ви?» А вони в╕дпов╕ли: «Ми — хохли». «╤ ма╓те в тому рац╕ю, — сказав я. — Ви таки справжн╕ хохли». На жаль, ми зараз ма╓мо забагато таких «хохл╕в», тому рос╕яни можуть розмовляти з нами у такий спос╕б ╕ в так╕й форм╕. До реч╕, ц╕ ж «хохли» дозволяють мати у себе прем’╓р-м╕н╕стра, що не зна╓ державно╖ мови. У жодн╕й кра╖н╕ св╕ту я не бачив такого.

На жаль, на Першому Нац╕ональному також мало зустр╕неш УКРА╥НСЬКОГО. Не побачиш державницьких ╕дей на пол╕тичних цирках типу «Шустера». Укра╖на в тому сама винна. Зв╕сно, ми не навмисно це провоку╓мо. Але ми це мовчки дозволя╓мо. Завдання журнал╕ст╕в — навчити укра╖нц╕в поважати себе.

За останн╕ чотири роки виступ╕в, допов╕дей, в╕дкритих дискус╕й, дебат╕в я зустр╕чався ╕з 10 тисячами студент╕в. Ви зна╓те, який це фантастичний потенц╕ал кра╖ни?! Отже, ситуац╕я далеко не безнад╕йна. ╥м потр╕бно дати натхнення.

Коли я був 16-р╕чним юнаком, я дуже хот╕в вивчати психолог╕ю, щоб себе проанал╕зувати, п╕знати. Я був досить талановитий, легко навчався, але був св╕домий того, що маю також деяк╕ слабк╕ сторони. В╕дтак я зрозум╕в, що м╕г би все життя вивчати себе... Але краще п╕знавати довколишн╕й св╕т. Я перефокусувався на сво╖, так би мовити, козир╕ ╕ почав на них будувати. Так само варто було б навчити сусп╕льство, яке тепер ╓ тотально знеохоченим, розчарованим. Засоби масово╖ ╕нформац╕╖ повинн╕ перестати спотворювати д╕йсн╕сть.

Марина КУЧУК, Вадим ЛУБЧАК,
Газета «День» №51, (2013) в╕д 21 березня, 2013
Прес-служба М╕жнародного Ордену Святого Стан╕слава
21.03.2013


Д╕яльн╕сть Ордену та його Кавалер╕в