Укр Eng

Д╕яльн╕сть Ордену та його Кавалер╕в

Анжел╕ка Рудницька привезла до Волин╕ власну "М╕стер╕ю л╕точислення"

Б╕льш╕сть ╕з нас зна╓ Анжел╕ку Рудницьку як легендарну телеведучу ╕ творця ун╕кального телепроекту «Територ╕я А», як чудову сп╕вачку, як щиру письменницю — автора к╕лькох книжок, громадського д╕яча. Про ╖╖ арт-проекти ЗМ╤ теж багато розказують. А волинянам випала нагода познайомитися з Анжел╕кою ближче як ╕з художником, народною майстринею. Адже нин╕ у Волинському кра╓знавчому музе╖ д╕╓ виставка ╖╖ вишивок ╕ гобелен╕в п╕д назвою «М╕стер╕я л╕точислення».

Як каже художниця, на створення «М╕стер╕╖ л╕точислення» ╖╖ надихнули роздуми про плинн╕сть часу.

— Кожна моя робота — це молитва, розмова з Богом, медитац╕я. Можна називати як завгодно, але це дуже ╕нтимний процес, — розпов╕да╓ Анжел╕ка. — Ц╕каво, що цього н╕хто не робив спец╕ально, але за в╕с╕м рок╕в я створила саме дванадцять великих цикл╕в роб╕т — наче на позначення дванадцяти м╕сяц╕в у роц╕.

Рудницька синтезувала досв╕д багатьох покол╕нь з╕ сво╖м власним баченням св╕ту, перетворивши роботи, зроблен╕ голковою техн╕кою, з ужиткових ╕ ритуальних речей у мистецьк╕ твори, як╕ залюбки демонструють найвидатн╕ш╕ художн╕ заклади св╕ту.

╥╖ експозиц╕╖ побували вже чи не в ус╕х кра╖нах ╢вропи — в╕д Литви ╕ Естон╕╖ до Болгар╕╖ ╕ Македон╕╖, в╕д Груз╕╖ ╕ Румун╕╖ до Франц╕╖, Бельг╕╖ та Голланд╕╖ (б╕льше 70 виставок). Справжн╕й аж╕отаж ╖╖ мистецтво викликало в П╕вденн╕й Коре╖, де Анжел╕ц╕ Рудницьк╕й 2010 року надали звання «Св╕товий майстер».

— Це було дуже в╕дпов╕дально, бо я представляла не т╕льки себе, а й всю Укра╖ну, — каже Анжел╕ка. — Як на мене, мистецтво — це найближчий шлях до серця людини. Не менш яскраво запам’яталася виставка в Палац╕ Ради ╢вропи, де зас╕дають ╓вропейськ╕ парламентар╕. Найц╕кав╕ше те, що коли ми зайшли до зали для представлення, то побачили, що вс╕ в╕дв╕дувач╕ стоять б╕ля наших стенд╕в. ╤ноземц╕ були в захват╕ в╕д укра╖нсько╖ культури. Казали, що, читаючи пресу, д╕знаються т╕льки негативн╕ моменти з життя Укра╖ни, про дешевий алкоголь, корупц╕ю. Тому так важливо в╕дкривати Укра╖ну для св╕ту з ╕ншого боку.

Виставка у Луцьку д╕╓ в рамках всеукра╖нського арт-туру, який пройде у найб╕льш знакових м╕стах Укра╖ни п╕д гаслом «Зши╓мо любов’ю Укра╖ну». Цей тур уже приймали у Черн╕гов╕, Луганську та у легендарному ма╓тку Тарнавських у Качан╕вц╕, що на Черн╕г╕вщин╕, у Р╕вному, Коломи╖, Яремчому, с. Колодяжне. Й от тепер «М╕стер╕я л╕точислення» у Луцьку.

— Мен╕ дуже при╓мно представити сво╖ роботи на Волин╕, де жила моя бабуся, котра вчила мене бути наполегливою, не оглядатися на сус╕д╕в, робити все, як для Бога, — д╕литься враженнями художниця. — Саме бабця та мама навчили мене вишивати. Волинська земля навчила мене любити ╕ шанувати укра╖нськ╕ традиц╕╖, бачити у звичайному незвичайне.

У музе╖ можна не т╕льки переглянути роботи мисткин╕, а й деяк╕ придбати. Скаж╕мо, дизайнерськ╕ подушечки.

Анжел╕ка Рудницька перекону╓, що працю╓ у стил╕ етномодерн, який, за ╖╖ словами, сама ж ╕ створила. ╥╖ творч╕сть ╓ ун╕кальним явищем, адже в╕домих митц╕в саме у техн╕ц╕ вишивання, як╕ б багато подорожували з╕ сво╖ми роботами, нема╓.

— Ви досягли усп╕ху та дал╕ досяга╓те перемог у багатьох сферах. Одночасно реал╕зову╓те к╕лька проект╕в. Як можете виконувати ст╕льки роботи? — поц╕кавилися журнал╕сти в Анжел╕ки Рудницько╖.

— Я в╕дпов╕м просто: бо н╕кому це робити, — поясню╓ художниця. Присвячую себе дек╕льком справам одночасно не тому, що мен╕ не хочеться в╕дпочити, а тому, що це н╕хто не зробить за мене. Пов╕рте, це п╕д силу кожному з нас. Бо вс╕ укра╖нц╕ ╓ дуже талановитими. Не потр╕бно покладатися на когось. ╤ не варто р╕внятися на сус╕да, мовляв, якщо в╕н купив нову машину, то неодм╕нно ╕ мен╕ треба. Н╕, потр╕бно робити свою справу. В мене ╓ один ╕деал — це Бог. Я р╕вняюся на Його науку. Так навчили мене батьки.

У б╕ограф╕╖ з╕рки був важкий пер╕од, коли п╕сля виснажливого весняного гастрольного туру в 2004 роц╕ ╖╖ парал╕зувало, п╕вроку Анжел╕ка пролежала без руху. Саме тод╕ вона й в╕днайшла у соб╕ талант мисткин╕.

— Так, — з╕зна╓ться Рудницька, — був пер╕од, коли я лежала парал╕зована. Не мала можливост╕ вести програми, сп╕вати на сцен╕, провадити публ╕чну д╕яльн╕сть. Дивлячись увесь час на б╕лу стелю, якось зрозум╕ла, що я малюю в уяв╕. Пот╕м це перенесла на пап╕р, а п╕зн╕ше малюнки почала переносити на тканину. Так розпочалася моя мистецька робота. Коли не можеш жити зовн╕шн╕м св╕том, то потр╕бно придивитися до внутр╕шнього. Дехто диву╓ться, як я стала художницею, не маючи в╕дпов╕дно╖ осв╕ти. Але навчання — це не т╕льки школа. Це споглядання, анал╕тика, п╕знання св╕ту.
Прес-служба М╕жнародного Ордену Святого Стан╕слава
07.02.2013


Д╕яльн╕сть Ордену та його Кавалер╕в