Укр Eng

Д╕яльн╕сть Ордену та його Кавалер╕в

Укра╖на втратила актора - Богдана Ступку

Сьогодн╕ в Ки╓в╕ на 71 роц╕ життя об╕рвалося життя легендарного укра╖нського актора театру ╕ к╕но Богдана Ступки. В╕н не дожив до свого 71-р╕ччя один м╕сяць. Прощання з митцем в╕дбудеться у в╕второк, 24 липня, на сцен╕ театру ╕мен╕ ╤вана Франка. Поховають його на Байковому кладовищ╕ в Ки╓в╕. У с╕чн╕ в нього виявили рак к╕сток. Причиною смерт╕ видатного актора став серцевий напад, пов╕домля╓ ТСН

Одним з останн╕х бажань актора було п╕ти з життя у той самий день, що ╕ його мати, Мар╕я Григор╕вна – вона померла п╕зно ввечер╕ 23 липня 2007 року на 94-у роц╕ життя. Ступц╕ не вистачило одного дня, аби його бажання справдилося.

М╕жнародний Орден Святого Стан╕слава висловлю╓ глибоке сп╕вчуття р╕дним та близьким  Богдана Ступки.

Богдан Сильвестрович - Герой Укра╖ни, актор театру ╕ к╕но, директор Нац╕онального академ╕чного драматичного театру ╕м. ╤вана Франка, лауреат Шевченк╕всько╖ прем╕╖, член Урядового ком╕тету соц╕ального та гуман╕тарного розвитку, член Наглядово╖ ради Нац╕онального фонду соц╕ального захисту матер╕в ╕ д╕тей "Укра╖на-д╕тям", кавалер Ордену Святого Стан╕слава ╤╤╤ ступеня.

Ступка народився в селищ╕ Куликов╕ Льв╕всько╖ област╕ 27 серпня 1941 р. в родин╕ артиста хору та балерини.
Першу театральну осв╕ту одержав у драматичн╕й студ╕╖ при Льв╕вському укра╖нському драматичному театр╕ ╕м. Мар╕╖ Заньковецько╖ (1959-61). Пот╕м навчався у Льв╕вському державному ун╕верситет╕ ╕мен╕ Франка на ф╕лолог╕чному факультет╕ (1963-65) за фахом "укра╖нська ф╕лолог╕я". Зак╕нчив також Ки╖вський ╕нститут театрального мистецтва ╕м. Карпенко-Карого (факультет театрознавства, 1984 р.).

За всю кар'╓ру актор виконав понад 100 ролей у к╕но та понад 50 на сцен╕.

Першу ж славу йому принесла роль нац╕онал╕ста Ореста Звонаря в драм╕ "Б╕лий птах з чорною ознакою", що вийшла на екрани в 1971 роц╕ ╕ одразу ж завоювала усп╕х у глядач╕в. До реч╕, там в╕н зн╕мався разом з ╤ваном Миколайчуком.
У 1970-1980-х роках Ступка зн╕мався у ф╕льмах "Кам╕нний Господар" , "Осяяння" (1971), "Останн╕й день" (1972), "Солдати свободи" (1976), "Червон╕ дзвони" (1981-1982), "Володькине життя" ( 1984), "Д╕ти сонця" (1985) та ╕нших.
У 1990-╕ в╕н запам'ятався сво╓ю грою у ф╕льмах "Микола Вавилов" (1990), "Нин╕ прославився син людський" (1990), "С╕р╕ вовки" (1993), "Сх╕д - Зах╕д" (1999), "Вогнем ╕ мечем "(1999). У "Кремл╕вських та╓мницях 16 стор╕ччя" Ступка постав у образ╕ Бориса Годунова.
В 2001-му Ступка знявся у скандальному ф╕льм╕ укра╖нського режисера Юр╕я ╤лл╓нка "Молитва за гетьмана Мазепу", де з╕грав самого гетьмана.
У 2004 роц╕ Богдан Ступка знявся одразу в двох картинах, як╕ принесли йому усп╕х, - "Вод╕й для В╕ри" Павла Чухрая ╕ у в╕йськов╕й драм╕ "Сво╖" Дмитра Месх╕╓ва.
Останн╕ми найб╕льш пом╕тними ролями Ступки в к╕но стала роль у ф╕льм╕ "Тарас Бульба" ╕ персонаж Григор╕я Шаманова в ф╕льм╕ "Д╕м". Серед найб╕льш в╕домих театральних роб╕т Ступки – спектакл╕ "Король Л╕р", "Кар'╓ра Артура У╖", "Тев'╓ Тевель", "Р╕чард III", "Дядя Ваня".

М╕жнародну славу Богданов╕ Ступц╕ принесло саме укра╖нське к╕но.  Прем’╓ра стр╕чки "Два в одному", в як╕й знявся Ступка, режисера К╕ри Муратово╖ в╕дбулася в 2007 р. на фестивал╕ Tribeca в Нью-Йорку. А в жовтн╕ 2008-го на Богдана Ступку чекала блискуча перемога в Рим╕, де в╕н отримав в╕дзнаку ╤╤╤ Римського к╕нофестивалю (ср╕бного Марка Аврел╕я) за найкращу чолов╕чу роль у сп╕льн╕й - укра╖нсько-польськ╕й - стр╕чц╕ режисера Кшиштофа Занусс╕ "Серце на долон╕".

Ступка був душею театру, його двигуном ╕ натхненником. Його не раз наполегливо кликали пере╖хати до Москви, ближче до к╕новиробництва – в╕н в╕дмовився. "Я укра╖нськ╕й актор, як╕й зн╕ма╓ться в польських, австр╕йських, ╕тал╕йських, рос╕йських ф╕льмах", - пояснював Ступка.

За словами Б. Ступки, мр╕я його життя - щоб укра╖нська культура була в╕дома в усьому св╕т╕. Житт╓вий принцип - порядн╕сть ╕ толерантн╕сть. Найпри╓мн╕ше у робот╕ - сп╕лкування з р╕зними людьми. В людях найб╕льше ц╕нував розум.

В як╕й би кра╖н╕ не зн╕мався, сво╖х колег м╕ж сценами в╕н вчив сп╕вати укра╖нськ╕ п╕сн╕. Ступка любив, коли на зн╕мальному майданчику його лаг╕дно називали Бодя, Ступочка чи Сильвестр Сталоновий ╕ дуже не любив оф╕ц╕озу та пафосу.
Попри безк╕нечну занят╕сть Богдан Сильвестрович вважав, що в житт╕ не ма╓ н╕чого важлив╕шого за родину. ╤ коли с╕м'я поповнювалася онуками, в╕н жартував - клан Ступок розроста╓ться.
З клану Ступок на сцен╕ залиша╓ться син Остап, онук Дмитро, можливо актором буде ╕ найменший – теж Богдан Ступка, на сцену в╕н виходив на юв╕лей д╕дуся.
Богдан Сильвестрович казав, що не рол╕ його спадок, найважлив╕ше що в╕н залишить п╕сля себе – це нове покол╕ння, в театр╕ молодих актор╕в в╕н ╖х називав позашлюбними д╕тьми.
╥х, сина ╕ онук╕в в╕н вчив бути не акторами, а справжн╕ми людьми, людьми, як╕ мають за спиною розправлен╕ крила.

Прес-служба М╕жнародного Ордену Святого Стан╕слава
22.07.2012


Д╕яльн╕сть Ордену та його Кавалер╕в