Укр Eng

Д╕яльн╕сть Ордену та його Кавалер╕в

ОЛЕКС╤Й БАКЛАН: "МОЛОД╤ Б╤ЗНЕСМЕНИ ПОВИНН╤ РОЗУМ╤ТИ: З ЧАСОМ ╥М ЗНАДОБИТЬСЯ СПРАВЖН╢ МИСТЕЦТВО, ЩО В╤ДПОВ╤ДАТИМЕ ╥Х СТАТУСУ ╤ СТАТУСУ ПАРТНЕР╤В"

Олекс╕й Федорович Баклан - диригент Нац╕онально╖ опери Укра╖ни, головний диригент Ки╖вського академ╕чного театру опери ╕ балету для д╕тей та юнацтва, заслужений д╕яч мистецтв Укра╖ни.

Для одних Олекс╕й Федорович - в╕дома людина, яка з оркестрами двох театр╕в гастролювала в Н╕меччин╕, Швейцар╕╖, ╤спан╕╖, Португал╕╖, П╕вденн╕й Коре╖, Колумб╕╖ ╕ Бол╕в╕╖. Баклан зд╕йснював постановки балет╕в в трупах театр╕в Япон╕╖ ╕ Словен╕╖. В╕н також гастролював з оркестрами Канади, Рос╕╖ ╕ Мексики. Диригував у 2003 роц╕ гала-концертом «З╕рки св╕тового балету – «Баллет╕ссимо» в Мех╕ко-с╕т╕. Для ╕нших в╕н – представник мало зрозум╕лого, не сучасного академ╕чного мистецтва.

Ми говорили з Олекс╕╓м Федоровичем про роль мистецтва в сучасному сусп╕льств╕, про те, чи може мистецтво об’╓днати сучасну укра╖нську ел╕ту, а також про те, що буде з ╕м╕джем Укра╖ни, якщо наша ел╕та не зможе г╕дно оц╕нити академ╕чне мистецтво.

- Як╕ сьогодн╕ вза╓мини м╕ж академ╕чним мистецтвом ╕ укра╖нською ел╕тою? Чи може мистецтво консол╕дувати укра╖нське сусп╕льство?

О.Б.: Складне питання. Звичайно, я можу сказати, що ми повинн╕, зобов’язан╕, ми для того ╕ покликан╕, що мова мистецтва не лише надпол╕тична, але й наднац╕ональна... Це буде найб╕льш простий вар╕ант в╕дпов╕д╕.

Я вважаю, що ╕сну╓ можлив╕сть об’╓днання на баз╕ духовних ц╕нностей, на баз╕ нашого мистецтва: через надання мистецтву п╕дтримки. Та говорити, що мистецтво всесильне – це переб╕льшення.

П╕сля того як в╕дкрилися кордони ╕ артисти отримали можлив╕сть ви╖жджати за кордон, п╕сля того, як в Укра╖н╕ частина академ╕чних профес╕й в мистецтв╕ втратила престижн╕сть, нам все складн╕ше набирати в театр профес╕онал╕в.

У ц╕й ситуац╕╖ без державно╖ п╕дтримки у вигляд╕ програми розвитку мистецтва, без створення певно╖ аури престижност╕ ╕ ╕нтересу з боку високих державних д╕яч╕в, нам вже не втримати сво╖х позиц╕й.

Академ╕чне мистецтво ╓ ел╕тарним. Театр опери ╕ балету ╓ духовною розк╕шшю для будь-яко╖ держави. Якщо державн╕ муж╕ це розум╕ють, вони соб╕ це дозволяють, вони на цьому виховують нац╕ю. Ми – дороге, малоприбуткове, але духовно безц╕нне мистецтво.

- Тобто, на вашу думку, укра╖нська ел╕та, через свою п╕дтримку мистецтву, може порозум╕тися? У цьому ╓ св╕й резон: академ╕чне мистецтво необх╕дне ╕ Януковичу, ╕ Ющенку, ╕ багатьом ╕ншим укра╖нським пол╕тикам та б╕знесменам, незалежно в╕д того, в якому «табор╕» вони знаходяться – ╖м необх╕дно приймати м╕жнародн╕ делегац╕╖, заруб╕жних партнер╕в. Не по шинках же ╖х водити!

О.Б.: Це так. Академ╕чне мистецтво - це р╕вень духовно╖ спроможност╕ ╕ репрезентативност╕ нашого сусп╕льства.

Якщо ми говоримо, що Укра╖на - ╓вропейська кра╖на, якщо ми говоримо, що Ки╖в - ╓вропейська культурна столиця - ми не можемо втратити академ╕чне мистецтво.

Високе мистецтво треба п╕дтримувати, ╖м треба пишатися, до нього треба прямувати, його треба культивувати. Само по соб╕ академ╕чне мистецтво не в змоз╕ жити в ринкових умовах. Ми не працю╓мо на стад╕онах. Ми - для публ╕ки, яка розум╕╓ високе мистецтво. Але люди, як╕ ходять в театр опери ╕ балету, ╓ для сусп╕льства камертоном, в╕дпов╕дно до них налаштовуються вс╕ ╕нш╕. Хтось це “ля” повинен задавати в укра╖нському пол╕тикум╕, в укра╖нськ╕й ел╕т╕. Чим вище буде статус поц╕новувач╕в опери ╕ балету, тим швидше в╕дбудеться в╕дродження академ╕чного мистецтва.

- В ╢вроп╕ престижно ходити в театр, в оперу?

О.Б.:  Дуже престижно.

- У мене склалося враження, що за останн╕ роки в Укра╖н╕ ╕нтерес до духовних, до культурних ц╕нностей дещо зр╕с.

О.Б.:  Звичайно, сьогодн╕ в сусп╕льств╕ в╕дчува╓ться повернення до духовност╕, до культури. Думаю, чималу роль в цьому в╕д╕гра╓ ╕ д╕яльн╕сть кавалер╕в Ордену - тому що кожна щиросерда допомога дитин╕ множиться в геометричн╕й прогрес╕╖.

Але мистецтво забезпечують кадри, як╕ виховуються роками. П╕д час перебудови в╕дбулися базов╕ руйнування: сотн╕, а можливо ╕ тисяч╕ д╕тей не прийшли в музичн╕ школи. Пот╕м вони не прийшли в консерватор╕╖. Сьогодн╕ вони не прийдуть в театри.

Ми повинн╕ забезпечити базове надходження як╕сних музикант╕в, режисер╕в, осв╕тлювач╕в, сп╕вак╕в, танцюрист╕в, артист╕в - якщо хочемо, щоб наш╕ внуки та д╕ти могли насолоджуватися академ╕чним мистецтвом.

Сучасн╕ молод╕ б╕знесмени повинн╕ розум╕ти: з в╕ком ╕ з розширенням ╖хнього б╕знесу вони вже не зможуть, та ╕ не захочуть ходити на т╕ новомодн╕ тусовки, як╕ вони в╕дв╕дують сьогодн╕. ╥м знадобиться зр╕ле мистецтво, яке в╕дпов╕датиме ╖хн╕м новим духовним потребам, ╖хньому новому статусу ╕ статусу ╖хн╕х партнер╕в. ╥м буде потр╕бн╓ академ╕чне мистецтво, яке необх╕дно п╕дтримувати вже сьогодн╕, тому що завтра його вже може ╕ не бути.

- Розум╕ння академ╕чного мистецтва, здатн╕сть його сприймати вимага╓ певно╖ духовно╖ зр╕лост╕.

О.Б.: Так, високе мистецтво вимага╓ певно╖ духовно╖ роботи. Проте час усв╕домити, що кр╕м тих вимог, як╕ ми висува╓мо до “одягу”, по якому нас зустр╕чають, ╓ ще ╕ вимоги, як╕ висуваються до духовност╕ людини, до ╖╖ естетичних ╕ моральних ц╕нностей. Люди повинн╕ розум╕ти, що захоплюватися, ц╕кавитися, розум╕ти ╕ п╕дтримувати академ╕чне мистецтво - це престижно, ел╕тарно, ц╕каво.

Як т╕льки ел╕та почне виявляти ц╕кав╕сть до високого мистецтва, вмить повернеться престиж багатьох профес╕й ╕ в музичн╕ школи знов потягнуться талановит╕ д╕ти.

Це дасть нам можлив╕сть еволюц╕╖, розвитку. Сусп╕льство в╕д цього т╕льки вигра╓. ╤ т╕, хто очолю╓ це сусп╕льство, теж в╕д цього виграють.

Тому що належати до ел╕ти в духовному сусп╕льств╕ значно легше, при╓мн╕ше ╕ вагом╕ше, н╕ж в бездуховному.

А ми, люди мистецтва, готов╕ в╕ддати серце ╕ душу, коли розум╕╓мо, що ми улюблен╕, бажан╕, що сусп╕льство нас п╕дтриму╓ . Тому що коли в тоб╕ ╓ потреба - це один з вим╕р╕в щастя.

Прес-служба М╕жнародного Ордену Святого Стан╕слава
19.11.2006


Д╕яльн╕сть Ордену та його Кавалер╕в